історія школи

Зірненська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів

Березнівської районної ради

Рівненської області

Будь сонцем, що випромінює тепло,

будь ґрунтом, що багатий ферментами 
людських почуттів, і сій знання не тільки 
в пам'яті і свідомості твоїх учнів,

але й у їхніх душах і серцях

 Ш. А. Амонашвілі

      Емблема втілює обличчя школи в національно- виховному плані.Ми-українці, патріоти своєї країни, свято шануємо звичаї і традиції свого народу, рідного села, рідної школи. Прапор школи зеленого кольору символізує сільський парк, посаджений кілька століть тому. На території парку розміщена водонапірна башта, яка є історичною , культурною, архітектурною пам`яткою села. В основі прапора лежить український орнамент, що символізує традиції нашого народу. Розгорнута книга - символ знань, а бджілка – символ працелюбності і старань дітей в опануванні книжної науки. Гроно калини символізує дружність і згуртованість учительського колективу, його прагнення гармонійно поєднати всі аспекти шкільного життя. А комп`ютер – це символ розвитку школи на сучасному етапі.

                                         

                                              Освіта в краї

               Вересень 1939 року змінив долю жителів Західної України. Одним з позитивних наслідків радянізації було запровадження безкоштовної освіти. Архівні джерела  містять відомості, що в Зурному працювала чотирикласна початкова школа з польською мовою навчання, де навчалося 38 дітей. Школа розмістилася в польській, її фото можна буде побачити в музеї історії села.

                У звіті Березнівського районного відділу освіти від 14.11. 1940 року подаються відомості «Найкраще відвідування … початкова школа Зурне – 93,5 %, директор Юрасинський». В цих же архівних матеріалах відмічається, що кращим по справі освіти в Березнівському районі був зав. школою Зурно Юрасинський.

                Війна перервала мирне життя. Політика німців в  роки окупації в галузі освіти була відома – українцям освіта тільки початкова і професійна і то обмежено. Школа в Зурно була закрита, найближчий навчальний заклад був у Білці. В 1941-42 навчальному році його відвідувала жителька нашого села Харчук Секлетія, відповідне свідоцтво є в нашому музеї.

                В січні 1944 року територія нашого району була звільнена і знову відновили свою роботу з вересня 1944 року 22 початкові школи, 2 неповні і 1 середня. Школа в Зурно перейшла на українську мову навчання. Рішенням райвиконкому (протокол Березнівського райвиконкому № 4 від 17.02.1945 року) додатково затверджено до існуючої мережі шкіл школи по ліквідації не- писемності, така школа розпочала свою роботу 25 лютого 1945 року. З протоколу засідання Березнівського райвиконкому №3 від 05.02.1945 року можна проаналізувати матеріальний стан освіти: забезпечення підручниками було на рівні 30 %, ручками 10-15 %, зошитами в І півріччі 1944-45 навчального року – 2 зошити на учня, з 4650 дітей шкільного віку охоплено навчанням 2224 дитини.

                Дуже складною була ситуація з вчительськими кадрами. Вчителів-поляків з ідеологічних міркувань все менше стали залучати до роботи в школі, а місцевих вчителів-українців Польща до війни не готувала. Більшість педагогів в цей час приїжджає в Західну Україну з так званої Радянської України. Серед них була і директор Зурнівської початкової школи Осипова.

                Радянська влада через потребу в кваліфікованих кадрах для народного господарства змушена була дбати про освіту навіть у складні післявоєнні часи. Одним із таких напрямків в розвитку освіти було збільшення термінів навчання, а значить і відповідна реорганізація навчальних закладів. З 1953 року впроваджується обов’язкове семирічне навчання і відповідно школа стає семирічною.

В 1989 році – Зірненська неповна середня школа.

                Відповідно до розпорядження Представника Президента в Березнівському районі № 121 від 30.05.1993 року «Про реорганізацію Зірненської неповної середньої школи» школі надано статус загальноосвітньої І-ІІІ ступенів, який вона зберігає і донині.